/Files/images/ооо.pngВ 1943 році було звільнено м. Харків від німецько-фашистських загарбників. Фронт стрімко просувався на захід. Разом з Радянською Армією пішов і батько Омелаєнко Ольги Миколаївни, офіцер, командуючий ротою. 1 березня 1944 року він загинув, а 24 травня 1944 року народилась Ольга Миколаївна. Проживали вони тоді в будинку, який побудував її дідусь - суддя, на території санаторію “Рай-Оленівка” ( тоді Будинок відпочинку). Коли Будинок відпочинку відновив свою роботу після війни, їх відселили з їхнього будинку (документи на будинок було втрачено). Всю сім’ю Ольги Миколаївни переселили до бараку за озерцями. Раніше в цьому бараці була колгоспна конюшня, а тепер жили там сім сімей. Так починалося життя у бараці. У маленькій кімнаті жило 7 людей, але жили вони дуже весело та дружно. Кожного вечора всією сім’єю влаштовували концерти: співали, декламували вірші, танцювали. Її бабуся дуже гарно співала. Палить піч хмизом (добре, що ліс поряд) і співає. Особливо запам’яталися роки голоду 1947-1948 років (Ользі Миколаївні було вже 3 роки). Мама х тіткою ходили далеко в села обмінювати одяг на продукти. Так і прожили до 1950 року, поки прийшов із армії брат матусі – дядько Льоня, який був на війні з японцями. Дядько побудував флігель і забрав туди її бабусю, тітку та її доньку. Ольга Миколаївна залишилася в бараці з мамою та старшою сестрою Галею. Галя ходила до школи у селищі Пісочин, мама тримала кіз, продавала молоко, а влітку працювала у піонерських таборах. Взимку жили на кошти, які отримувала Ольга Миколаївна у вигляді пенсії, у розмірі 32 карбованці. У 1951 році Ольга Миколаївна пішла навчатися до Пісочинської школи, яку закінчила в 1961 році. Навчалась вона гарно, хоча умов для навчання не було, навіть окремого стола вона не мала. Але на книгах та зошитах ніколи навіть плямочки не було, хоча за одним столом і уроки робили, і їли.
Після закінчення школи Ольга Миколаївна вступила до Харківського педагогічного училища тому що ще з дитинства мріяла стати вчителем. Після закінчення училища вступила у ХДУ на заочне відділення та стала працювати вчителем української мови та літератури у Харківській загальноосвітній школі № 81, а з 1979 року була призначена на посаду директора у цій же школі. Цю посаду займала 21 рік.
Кiлькiсть переглядiв: 33