/Files/images/1191269251_c4133.jpgБібліотека Харківської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів №81

Харківської міської ради Харківської області

Завдання шкільної бібліотеки

Книга – чудове надбання людей, наш кращій порадник і друг, вірна супутниця життя. Вона допомагає нам зрозуміти навколишню дійсність, вивчати досвід минулих поколінь.

Шкільна бібліотека відіграє вирішальну роль у формуванні і розвитку читацьких інтересів учнів. Плануючи роботу з виховання в учнів читацьких інтересів, ми враховуємо вікові особливості читачів, їхні інтереси та захоплення

Напрямки роботи бібліотеки:

- удосконалення культури читання та самостійної роботи з книгою;

- виховання бережливого ставлення до книжок та підручників;

- виховання вдумливого, грамотного читача з високим рівнем культури та національної свідомості;

- інформаційне забезпечення вчителів та учнів новою літературою , яка надійшла до бібліотеки;

- спільна робота бібліотекаря та вчителів по забезпеченню учнів підручниками:

а) організація видачі та прийому підручників;

б) робота з боржниками;

в) перевірка підручників.

На початку грудня пройшов Всеукраїнський тиждень права, в якому ХЗОШ № 81 також прийняла участь. В бібліотеці була організована виставка книг та виставка дитячих малюнків під загальною назвою "Я МАЮ ПРАВО!"

Протягом І семестру 2018 року в бібліотеці проводилися уроки-бесіди з учнями: 1-3 класів "Книга-твій найкращій друг". 4-6 класів "Історія виникнення книги." 7-9 класів "Бібліотечно-бібліографічнізасоби пошуку літератури." Робота зі словниками,енціклопідіями та довідниками"

В бібліотеці постійно працює виставка "Харків - моє рідне місто", де діти завжди можуть ознайомитися з історією та розвитком міста, в якому вони живуть і яким гордяться. "Казки для дітей"

Фонд бібліотеки постійно поповнюється художньою літературою та підручниками.

Шкільна бібліотека працює з понеділка по п’ятницю з 9.00 до 13.00

Заголовок
/Files/images/библ.jpg Учні початкової школи з радістю відвідують бібліотеку, вибирають книжки за інтересами.
/Files/images/весна.jpg
/Files/images/бібл.2.jpg В бібліотеці оформлено постійнодіючу мовну виставку, де представлені різноманітні словники, посібники з правилами та інша цікава література.
/Files/images/бібл.1.jpgУ шкільному коридорі протягом навчального року оформлюються різні тематичні виставки.


Кожна людина повинна знати історію свого рідного краю. Нам пощастило, ми народилися в квітучому та родючому куточку світу. Це-Україна! Слобідський край!У давнину на цих землях, там, де річка Сальниця віддає свої води Сіверському Дінцю, в одному з боїв воїни Київського князя Володимира розбили половців. А майже через 75 років після тієї події, в травні 1185 року на цьому місці стояли табором бойові дружини сіверського князя Ігоря Святославича. Переправившись уночі через Донець, вони вступили в похід, який було поетично оспівано у перлині давньоруської літератури - "Слово о полку Ігоревім".Після спустошливих набігів монголо-татар, велика територія басейну Сіверського Дінця залишалася тривалий час незаселеним краєм, який прозвали "диким полем". "Дике поле" стало своєрідним плацдармом, звідки татари робили розбійницькі наскоки на міста і села південної окраїни Московської держави. Через нього проходили історичні шляхи. Найважливішим був Муравський шлях, який брав свій початок з Перекопу і проходив через територію сучасної Харківської області і доходив до Тули. Харківщину пересікали також Ізюмський, Кальміуський та інші шляхи.У кінці ХV - на початку XVI ст. на територію "Дикого поля" все частіше стали з'являтися люди, які засновували тут слободи ( звідси - історична назва Слобідська Україна, або Слобожанщина). На протязі 50-х років XVII ст. були засновані міста Суми, Охтирка, Лебедин (сучасна Сумська область), Острогозьк ( сучасна Воронезька область), Харків, Валки, Зміїв, багато слобід. У 60-80-ті з'являються такі міста і слободи, як Ізюм, Куп'янськ, Дворічна, Великий Бурлук, Вовчанськ, Нова Водолага, Мерефа, Коломак і багато інших великих і малих поселень.Першочергову увагу переселенці приділяли будівництву в містах і слободах укріплень, що зумовлювалось потребами захисту від татарських нападів, а також культових споруд. Церква ставала центром духовного і громадянського життя міста чи слободи. При ній засновувались школи, а часом "братства". Окреми міста і слободи отримали свою назву від назв церков - Богодухів, Петропавлівка, Покровка, Введенка, Миколаївка та ін.Слобідський край заселявся переважно українцями з Правобережної України, яких називали черкесами. Російських поселень було небагато, і вони виникали спочатку біля укріплених міст, які побудували московські служили люди. Так виникли Великі Проходи, Російська Лозова, Російські Тишки, Васищеве, Борщова та ін.На нових землях переселенці з Гетьманщини зберегли військово-адміністративний козацький устрій. У 50-60-х роках XVII ст. на Слобожанщині було створено чотири полки: Сумський, Охтирський, Острогозький і Харківський. У 1685 р. з Харківського полку виділився окремий Ізюмський.Царський уряд надавав широку автономію краєві в межах полкової організації і в той же час с політичних мотивів не допускав об'єднання всіх слобідських полків під керівництвом однієї особи, наприклад гетьмана. Кожний полк зносився з урядом окремо.Соціальні відносини, які складалися на Слобожанщині, в значній мірі залежали від характеру землеволодіння. Поширеною формою землеволодіння стала "займанщина", яка була привілеєм для переселенців та впливала на характер соціальних стосунків. Привілейованим станом на Слобожанщині стало козацтво. У новозабудованих містах зародився стан міщан, які займались землеробством а з часом ремеслом. Як соціальний стан виділяється духівництво. Крім своєї релігійно-моральної та культурно-просвітницької діяльності, воно відігравало певну роль у господарстві краю. Це стосувалось передусім монастирів. Відомості про один із перших монастирів Харківщини, Святогорський, відносяться ще до 1625 р. Пізніше з'являються монастирі у Краснокутську, Куряжі, та ін. містах Слобожанщини.Заселення слобідського краю, створення соціально-економічних основ нового регіону, розвиток освіти і кцультури відбувались у надзвичайно тяжких умовах. Склалось так, що край був позбавлений політичного життя.Долаючи великі труднощі, слобожани за короткий історичний період перетворили "дике поле" в край з розвиненими господарством і досить високим на ті часи рівнем культури. Перенесений з Наддніпрянської України досвіт землеробства і скоатртсва заклав основи для економічного розвитку краю. Про багатства слобідського краю можна дізнатись із відомостей про захоплення татарами худоби під час нападів. Тільки за час одного з них (1680) було відігнано 11299 голів худоби. Не випадково на гербі Харкова зображено "ріг достатку".Поряд із землеробством і скотарством з'явилось городництво, садівництво, виноградарство, шовківництво, розвивалась торгівля. Традиційно основним видом була ярмаркова торгівля. У кожному місті, слободах, поселеннях були свої ярмарки, відомі на всю Слобожанщину. В Харкові було чотири ярмарки, в Сумах два. Харків став центром торгівлі всього краю.Слобожани принесли на нові землі вікові традиції, побут, звичаї, досягнення в галузі освіти з центральної України. Особливу популярність набули народні школи при церквах, де, учні і вчителі говорили українською мовою. При церквах створювалися братства, основа діяльності яких - просвіта і благодійництво.Слобідська Україна мала і свою середню духовну школу, якою був колегіум, заснований спочатку в Бєлгороді, а 1726 р. переведений до Харкова. У колегіум деякий час викладав християнську етику Г.С.Сковорода.На Слобожанщині розвивались і вдосконалювались традиції українського народу в галузі архітектури, мистецтва, народної творчості. У стилі українського бароко були споруджені церкви, собори: собор в Ізюмі (1684), церква Покровського монастиря в Харкові (1689). Набула поширення самобутня дерев'яна архітектура.В усній народній творчості проявилась нерозривна єдність духовних зв'язків українського народу та мешканців слобідського краю. Історичні думи, пісні, легенди, народні традиції відображали загальнонародні явища.Багато подій минуло з давен, багато ще попереду... Чимось мо можемо пишатися, чимось-не дуже... Але важливо одне! Треба любити свою Країну, людей, що навколо, і головне! Залишатися завжди ЛЮДИНОЮ!
/Files/images/бібл..jpg На початку навчального року було оформлено постійнодіючу виставку "Історія Харкова"



Кiлькiсть переглядiв: 284